Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Привет, братаны! Вот решил я написать вам про свое последнее приключение, которое было на пятерку. Слышите, на пятерку-то!
Вся эта история началась во время, когда мой душный мир оказался в глубокой заднице. Я понял, что пора нести закладки и разбухательство на новый уровень. И тут я услышал от одного своего доверенного приятеля о шире, который можно достать. Признаюсь, я уже давно бзикнуться хотел попробовать, ведь рассказы о его хрусте были как мелодия для моих ушей.
Я пристроился в уголке моего любимого двора и стал ждать минера. Как только все условия были выполнены, ощутил приятное подъем, думал, я уже зацепил свою порцию. Через какое-то время приходит минер со своим наркотиком. Братцы, я хотел сделать впечатление, поэтому не стал жалеть косарей, и купил себе две порции, чтобы мяса было в высшей степени.
Как только я получил свои закладки, то отправился в поисках места, где можно было бы побыть в своем эйфорическом состоянии. И тут вдруг вспомнил, что недавно открылся новый боулинг-клуб, где можно почувствовать себя звездой. Я решил, что это будет идеальное место, чтобы показать свои теннисные навыки.
Пришел я в этот клуб, и офигел от его роскоши. Почувствовал себя настоящей звездой, братцы. Как только протоптал своими ботинками путь до дорожки, я сразу понял, что здесь я буду как рыба в воде.
Стоит сказать, что наркотик действовал, и мне стало абсолютно все равно на окружающих. Я надел очки, взял шар и начал свою игру. Мои движения были такими точными и элегантными, что я думал, что это уже не боулинг, а теннис на самом деле.
Окружающие начали оборачиваться на меня, смотрели с изумлением на мои ходы. Мне было лестно, я ощущал власть над мячом и уверенность в своих силах. Я одерживал победу за победой, и все это благодаря наркотику, который пронесся через мою кровь и дал мне такой потрясающий физический заряд.
Но, к сожалению, хорошее время не может длиться вечно. Мои силы начали ослабевать, наступало время отдыха. Я сел за столик подальше от шумного толпы, чтобы восстановить свои силы и насладиться эффектом эйфории.
В это время ко мне подошел официант и спросил, не хочу ли я заказать еду или напитки. Я отмахнулся от него и заказал чашечку кофе, чтобы немного успокоить свое буйное сердце. Взял сигарету из своего кармана и начал дымить, наслаждаясь моментом.
Но все хорошее рано или поздно заканчивается. Хруст закончил свое действие, и я начал ощущать упадок сил и энергии. Хотелось еще, но закону нарастающего возбуждения необходимо было придержать концы.
Я решил, что пора уходить. Хотя я оставлял этот клуб, я знал, что эта победа была моей.
Все, братаны, это история о том, как я купил метадона, бзикнулся как настоящий гопник и играл в боулинг, ощущая себя звездой тенниса. Это был и веселый, и в то же время опасный опыт, который показал мне, что в жизни всегда есть место для экстрима и новых ощущений. Ведь играть в боулинг как звезда тенниса и при этом бзикнуться – это еще та тяжелая штука, которая может закончиться очень плохо. Настоящий гопник всегда остается сильным и свободным без подобных подслащенных удовольствий!